Наверх
Зоя, 94 - 4 июня 2009 16:11
Все
Я стояв і нарізував сало
Величезним кухонним ножем
Ніж ходив у руках методично
І чомусь пригадалось мені
Безневинне таке й симпатичне
Ніжне тіло тієї свині
Пролетіло життя мов хвилина
Добрим словом ніхто не зігрів,
Що ти бачила, бідна скотина,
Лиш корито та засраний хлів.
І тоді, мов обрікши на муки,
Хтось встромив в твоє серце ножа
Ти збагнула, що люди тварюки,
І твоя відлетіла душа.
Ти далеко тепер, моя бджілко,
У своїм, у свинячім раю,
Я ж на кухні сиджу,
П'ю горілку
І тебе потихеньку жую.
Я не злодій, не кат, не злочинець.
В мене друзі, робота, сім'я,
Та який же я, блять, українець
Якщо сала не їстиму я. :((
Добавить комментарий
Комментарии: 4
!) :( сумний дуже віршик :cray:
Тому не їм свиней і птицю, їх поважаю дуже я!
[FONT=Times][SIZE=+1]У мене друг живе у місті.
Без сала він не сяде їсти.
І організм його страйкує,
Як сала він не покуштує.
То ж український "снікерс" цей
Зманив багато вже людей.
А коли в гості хтось запросить,
Василь несміло сала просить.
Поїсть і дивиться ще скоса,
Щоб сало не спливло з-під носа.
А як у тещі він буває,
На столі сало – вона знає.
Лежить цибулька і часник –
Василь до цього вже привик.
Якось поїхав він до моря.
Щоб не було без сала горя,
Він цілу банку його взяв
І за неділю все ум'яв.
- Якась хвороба, - каже жінка.
Не витримає і печінка.
Для тебе різну їжу я
Готую з донькою щодня.
- Послухай, жінко, не сварися
І з моїм салом примирися.
Який же українець нині
Не розбирається в свинині.
Про нього й в Африці всі знають,
"Натурпродуктом" називають.
Їдять його і негри й мусульмани –
Були б в кишені "мани-мани".
Ось бачиш, мила, ти відстала,
Бо не їсиш так часто сала.[/SIZE][/FONT]
[I]Меня убила фраза:[/I]
"Я ж на кухні сиджу,
П'ю горілку
[B]І тебе потихеньку жую."[/B]
Показать ответы (1)
Тому не їм свиней і птицю, їх поважаю дуже я!
[FONT=Times][SIZE=+1]У мене друг живе у місті.
Без сала він не сяде їсти.
І організм його страйкує,
Як сала він не покуштує.
То ж український "снікерс" цей
Зманив багато вже людей.
А коли в гості хтось запросить,
Василь несміло сала просить.
Поїсть і дивиться ще скоса,
Щоб сало не спливло з-під носа.
А як у тещі він буває,
На столі сало – вона знає.
Лежить цибулька і часник –
Василь до цього вже привик.
Якось поїхав він до моря.
Щоб не було без сала горя,
Він цілу банку його взяв
І за неділю все ум'яв.
- Якась хвороба, - каже жінка.
Не витримає і печінка.
Для тебе різну їжу я
Готую з донькою щодня.
- Послухай, жінко, не сварися
І з моїм салом примирися.
Який же українець нині
Не розбирається в свинині.
Про нього й в Африці всі знають,
"Натурпродуктом" називають.
Їдять його і негри й мусульмани –
Були б в кишені "мани-мани".
Ось бачиш, мила, ти відстала,
Бо не їсиш так часто сала.[/SIZE][/FONT]
[I]Меня убила фраза:[/I]
"Я ж на кухні сиджу,
П'ю горілку
[B]І тебе потихеньку жую."[/B]