НИИ, 46 - 3 апреля 2009 22:01

[B][COLOR=red][SIZE=+1]Я дуже тяжко Вами відболіла.
Це все було як марення, як сон
Любов підкралась тихо, мов Даліла,
а розум спав, довірливий Самсон.

Тепер пора прощатися нам. Будень.
На білих вікнах змерзли міражі.
І як ми будем, як тепер ми будем?!
такі вже рідні і такі чужі.

Ця казка днів - вона була недовгою.
Цей світлий сон - пішов без вороття.
Це тихе сяйво над моєю долею! -
воно лишилось на усе життя.

[COLOR=blue]ЛІНА КОСТЕНКО [/COLOR][/SIZE][/COLOR][/B]

• 
• 
•